Влаштування теплої підлоги: особливості укладання

Зміст:

1. Що являє собою тепла підлога
2. Особливості укладання теплої підлоги
3. Гідроізоляція
4. Теплоізоляція
5. Монтаж труб
6. Проведення випробувань опалювальної системи
7. Заливка бетоном

Опалення будинку важливо як ніколи в умовах суворих зим. Навіть якщо стовпчик термометра не показує рекордно низьких показників, все одно хочеться відчувати тепло і затишок у своїй квартирі.  Саме тому, чи не оптимальним варіантом буде тепла підлога, технологія монтажу якої досить проста у виконанні та потребує лише певного терпіння та вправності при прокладанні систем комунікацій.

Що являє собою тепла підлога

Влаштування теплої підлоги зазвичай схоже, незалежно від компонентів. Система опалення має кілька шарів, утворюючи так званий «пиріг», що складається з наступних елементів:

• Базова поверхня підлоги.
• Шар гідроізоляції, доповнений по сторонах стрічкою з демпфера.
• Шар теплоізоляційного покриття, який не пропускає енергію в бік чорнової підлоги.
• Система труб та інших комунікацій, що відповідають за нагрівання будинку.
• Розчин з бетону, що обволікає і фіксує труби.
• Підлогове покриття.

Варто пам'ятати, що товщина отриманого «пирога» сильно залежить від потужності застосовуваної теплоізоляції та кількості бетону, яким залиті трубки. Крім того, останні також грають чималу роль, з'їдаючи пристойну кількість простору. Таким чином, варто прагнути до показників від 7 до 15 см, інакше будуть проблеми з доставлянням тепла в приміщення або просто буде зайнято дуже багато вільного простору.

Особливості укладання теплої підлоги

Влаштування теплої підлоги в будинку починається зі зняття старого покриття. Необхідно прибрати всі сліди обробки аж до бетонної основи, оскільки монтаж можна проводити лише на висушеній поверхні. Крім того, слід враховувати правила укладання теплої підлоги, основа повинна бути рівною з максимальними перепадами до 5 мм, але не більше. Для вирівнювання можна залити підлогу бетоном.

Гідроізоляція

Влаштування теплої підлоги своїми руками продовжується етапом накладання гідроізоляційного шару. Зазвичай для цього використовується товстий поліетилен зі стінкою від 250 мкм. Часто проблеми, що виникають на цій стадії, пов'язані з тим, що неможливо покрити за допомогою одного шматка плівки всі приміщення. В такому випадку необхідно накладати її одна на одну, з напуском близько 12 см, а шви обробляти скотчем. Більш того, на стінку плівка повинна дещо насідати, так що не можна робити її рівною площі кімнати.

Закінчивши гідроізоляційні роботи, необхідно зрізати все непотрібне, а низ стіни проклеїти демпферною стрічкою, яка запобігає скупченню холоду в кутах приміщення. Даний тип стрічки має компенсувальний вплив, коли стяжка починає розширюватися під впливом тепла.Таким чином, підлога не страждає від зовнішніх впливів.

Теплоізоляція

Порада: Використовуйте наші будівельні калькулятори онлайн, і ви виконаєте розрахунки будівельних матеріалів або конструкцій швидко та точно.

Правильна технологія укладання теплої підлоги вимагає монтажу гарної системи теплоізоляції, яка повинна бути як мінімум 5 см завтовшки. Однак, якщо її встановлюють не на першому поверсі будівлі, то і 2 см може виявитися достатньо. При цьому варто враховувати, наскільки тепле приміщення під кімнатою, оскільки може статися, що на першому поверсі відсутній постійний обігрів.

Найчастіше як ізоляційний матеріал застосовується пінофол, який являє собою суміш кращих якостей спіненого полістиролу та алюмінію. Крім того, даний матеріал не боїться вогню і не пропускає вологу. Більш того, він є повністю безпечним з екологічної точки зору, так що алергії він викликати не може в більшості випадків.

Однак, якщо відсутнє бажання витрачати багато сил на пінофол, то гарним варіантом буде монтаж профільної теплоізоляційної плити, яка здатна витримувати більшість впливів без натяку на деформацію. Перевагою даного методу є простота монтажу, оскільки панелі замикаються методом замка один з одним подібно ламінату.

Монтаж труб

Технологія влаштування теплої підлоги передбачає застосування двох різних варіацій трубок:

• Металопластикових.
• Поліетиленових високої щільності.

Металопластикові трубки неважко перегнути, що є вкрай небажаною властивістю при встановленні опалення. Однак аналоги з поліетилену не настільки податливі на вигин, так що шанс нанести пошкодження такого трубопроводу відносно невеликий. З іншого боку, звідси випливає його мінус – поліетилен гірше пропускає тепло, ніж металопластик, так що теплові втрати при використанні першого будуть дещо більше.

Існує ряд інструкцій, які допоможуть змонтувати трубопровід максимально якісно та без проблем:

• У місцях скупчення холоду необхідно укладати трубки ближче одна до одної, наприклад, біля зовнішніх стін і вікон відстань між ділянками трубопроводу має бути набагато менше, ніж в центрі кімнати (детальніше: "Яка відстань між трубами водяної теплої підлоги").
• Укладання повинно здійснюватися на відстані 150 мм від стін.
• Між трубами мінімально допустима відстань має бути 100 мм, а максимум – 300 мм.
• Для ефективного опалення не варто робити трубопровід надмірно довгим, а саме варто вкладатися в 100 м.
• У місцях стиків перекриттів трубопровід захищається металевою гільзою, довжина якої повинна перевищувати 300 мм.

Технологія пристрої теплих підлог передбачає кілька варіацій закладки трубопроводу:

• Укладання трубопроводу спіраллю з мінімальною відстанню між трубками в холодних місцях і з максимальною на теплих ділянках.
• Укладання трубопроводу змійкою, де ділянки труб пролягають максимально компактно біля наскрізних місць і вікон, але більш вільно на добре прогрітих ділянках.
• Монтаж трубопроводу у вигляді зигзага, де близькість труб знову залежить від необхідності додаткового обігріву.

Варто відзначити, що якщо приміщення занадто велике для одного контуру, то необхідно змонтувати розподільчу шафу, до якої будуть підключені всі системи трубопроводів в кімнаті.

Проведення випробувань опалювальної системи

Першим ділом після підключення трубопроводу до нагрівального пристрою необхідно провести опресовування водяної підлоги. Для гідравлічної перевірки в кожен контур, через систему колектора для теплої підлоги своїми руками подається гаряча рідина.

Внутрішній простір труби може мати не тільки повітряні накопичення, але й будівельний пил, якого необхідно позбутися. Робиться це як тестовим промиванням трубопроводу, так і спуском повітря через крани, призначені для зливу рідини з системи.

Якщо ніяких візуальних та інших проблем з трубопроводом не виникає протягом доби випробувань (для перевірки можна зробити фото вихідного положення системи та порівнювати потім з поточним результатом), то можна приступати до фінальної стадії, а саме — заливання системи бетоном. Читайте також: "Як зробити теплу підлогу в приватному будинку своїми руками – види, правила монтажу, покрокове керівництво".

Влаштування теплої підлоги, деталі на відео:

Заливка бетоном

Заливка бетоном повинна проводитися з дотриманням низки інструкцій, оскільки, коли труби будуть покриті шаром речовини, то дістатися до них буде проблематично, так що варто ретельно все перевірити і лише потім приступати до виконання завдання.

Для цього знадобиться:

• На трубопровід покласти сітку з металу, яка буде поділена на комірки 10х10 см і мати переріз дроту розміром як мінімум 3 мм.
• Сітка повинна монтуватися так, щоб місця, позначені декомпресійним швом, не перетиналися з її листами.
• Армування решітки проводиться з застосуванням полімерного або металевого фіброволокна, що додається безпосередньо в бетонний розчин.
• Чудовою ідеєю буде використовувати самовирівнювальні суміші для заливки підлоги, або пластифікатор з будівельним бетоном, оскільки це додасть розчину еластичності (прочитайте: "Як заливати теплу підлогу: тонкощі монтажу").

Важливо відзначити, що товщина бетону повинна становити 50 мм, якщо пластифікатор не задіяний, але разом з ним не можна перевищувати товщину 35 мм. Крім того, температура в приміщенні має бути мінімум +5, але не більше +30 градусів. Після завершення робіт необхідно витримати бетон під водозатримною речовиною протягом 7 днів.

На просушування бетону має піти як мінімум 28 днів. До цього часу не можна проводити якісь додаткові зовнішні роботи в приміщенні. Крім того, під час виконання всіх робіт трубопровід повинен знаходитися під тиском, бо трубки можуть не витримати різкої зміни при контакті з навколишнім середовищем, і їхнє розширення призведе до тріщин стяжки або їх самих.

Після того, як мине місяць з заливки бетону, можна, нарешті, приступати до обробки підлоги будь-яким бажаним матеріалом. З іншого боку, завжди варто пам'ятати, що під бетоном знаходяться лінії комунікацій трубопроводу, а тому свердління потрібно проводити дуже акуратно. Пошкодження труби потребує великих зусиль з виправлення помилки та багато елементи «пирога» доведеться переробляти.

Як тільки фінішне покриття буде готово, то можна вмикати опалення і починати прогрівати приміщення. Навіть якщо температура зовні тепла, варто все одно прогнати систему кілька разів, щоб упевнитися в її працездатності, адже в разі неполадок потрібно буде встигнути завершити до холодів.

Монтаж теплої підлоги є важкою, але здійсненною задачею, яка вимагає від майстра максимальної концентрації та великого терпіння, адже запускати опалення можна лише через місяць після прокладки трубопроводу. З іншого боку, результат виправдає всі витрачені зусилля, оскільки будинок дійсно буде дуже теплим при правильних розрахунках. Крім того, така опалювальна система дуже надійна, а тому прослужить не один рік без натяку на пошкодження.