Як зробити суху теплу підлогу без стяжки своїми руками

Зміст:

Види сухих теплих підлог
Дерев'яні настильні системи
Полістирольні водяні підлоги
Монтаж сухої теплої підлоги своїми руками
Висновок

Водяна тепла підлога – це одна із найекономічніших систем, що використовуються для нагріву підлоги. Зазвичай подібні системи укладаються в стяжку, але це можливо далеко не завжди, оскільки вага одного квадратного метра покриття може досягати 300 кг. Для дерев'яних будинків або старих будівель таке навантаження є надмірним, тому встановити теплу підлогу під стяжкою не вийде. До того ж рівень підлоги при укладанні теплої підлоги підіймається приблизно на 10 см, а для деяких приміщень таке зменшення вільного простору може виявитися критичним.

Рішенням описаної вище проблеми є настильні системи, які можна монтувати, не перевантажуючи перекриття і не знижуючи об'єм приміщення. Втім, при всіх описаних перевагах є і кілька недоліків, які не дозволяють назвати теплі підлоги в дерев'яному будинку без стяжки універсальними.

Перша негативна якість, яку варто зазначити – не дуже висока ефективність. Середня тепловіддача квадратного метра таких підлог становить близько 50 Вт – а цього в більшості випадків недостатньо для повноцінного опалення всього будинку. Саме тому сухі теплі підлоги в дерев'яному будинку найчастіше використовуються в поєднанні з іншими опалювальними системами.

Другим недоліком є низька інерційність. Звичайно, однозначним мінусом цю якість назвати не можна, адже завдяки їй забезпечується висока швидкість прогріву приміщення – але й остигає воно так само швидко, якщо встановлені своїми руками сухі теплі підлоги з якоїсь причини припиняють роботу.

Види сухих теплих підлог

Існує два різновиди сухих систем теплої підлоги – дерев'яні та полістирольні. Влаштування обох систем має два загальних компоненти – блоки настильної системи та теплорозподільні металеві смуги. Оскільки теплопровідність базових матеріалів невелика, при укладанні труб безпосередньо в пази блоків тепловіддача виходить невеликою. Щоб компенсувати цей фактор, використовуються металеві пластини, створені на основі алюмінію.

Дерев'яні настильні системи

Дерев'яні системи є досить популярними, що обумовлюється їх екологічністю, доступністю і простотою монтажу. Зручний варіант для більшості користувачів – модульні сухі теплі підлоги, до складу яких входять блоки з ОСБ або ДСП. У блоках є спеціальні канали, призначені для монтажу труб. Дерев'яна суха водяна тепла підлога проста в монтажі, а її елементи стандартизовані.

Як міжтрубні дошки використовується якісно оброблена деревина. Розміри дощок можуть змінюватись, але стандартні вироби мають перетин 21х120 мм або 28х120 мм. Підбирати розміри блоків чи дощок потрібно в залежності від відстані між трубами. Матеріали у будь-якому випадку будуть укладатися поверх лагів таким чином, щоб наявні пази дозволяли виконати укладання труб за обраною схемою.

Дерев'яна система сухих теплих підлог може укладатися різними способами, але завжди є певний ряд вимог, що пред'являються до основи:

Укладання лагів здійснюється з певним кроком, величина якого залежить від використовуваного підлогового покриття. Для плитки підійде крок до 30 см, а для інших покриттів крок укладання можна збільшити до 60 см.
Під теплоізоляцією обов'язково повинен розташовуватися гідроізоляційний шар. Зазвичай для нього використовується гідроізоляційна поліетиленова плівка достатньої щільності, але при бажанні можна скористатися й іншим матеріалом з аналогічними характеристиками.
Якісне встановлення теплих підлог у дерев'яних будинках припускає наявність гарної теплоізоляції, яка розташовується в просторі між лагами. Найпростіше працювати з теплоізоляційними плитами з мінеральної вати або пінополістиролу. Останній варіант кращий, оскільки пінополістирол без проблем витримує вплив вологи. Мінвата ж при намоканні втрачає свої властивості.
На встановлених лагах можна облаштувати чорнову підлогу, яка повинна бути надійно зафіксована і мати перепади висоти не більше 2 мм на 1 м². Втім, особливої необхідності у створенні чорнової підлоги немає, але без неї з монтажем теплої підлоги можуть виникнути деякі труднощі.

Основні способи облаштування дерев'яної сухої теплої підлоги виглядають наступним чином:

«Плаваюча» конструкція, яка не має жорсткого з'єднання з основою. Для такої конструкції підходять готові блоки з ДВП, у яких є заздалегідь зроблені жолоби. Дані модулі укладаються поверх лагів, простір між якими заповнений теплоізоляційним матеріалом. На ДВП кладеться металева смуга та кріпляться труби. Відстань між трубами та їх діаметр можуть змінюватись в залежності від того, яку тепловіддачу повинна мати готова конструкція. При необхідності можна доповнити систему шаром гідро- або паробар'єру. У випадку з м'якими фінішними покриттями потрібний опорний лист товщиною не менше 22 мм, щоб конструкція могла витримувати навантаження. До того ж укладені плити будуть виконувати функцію розподільника та акумулятора теплової енергії. Модулі для плаваючої конструкції цілком можна використовувати також при укладанні теплої підлоги на рівній основі.
У другому варіанті системи замість модулів використовуються міжтрубні дошки. Їх довжина може варіюватися, але ширина та товщина повинні бути однакові, щоб можна було викласти конструкцію з необхідним малюнком укладання труб. Дошки можуть укладатися на будь-яку вирівняну основу, але на ній повинні знаходитися тепло- і гідроізоляційні шари. При правильному монтажі такої конструкції температурні розширення матеріалів будуть абсолютно непомітними.
Система GRANAB. Така тепла підлога без стяжки в каркасному будинку спочатку розрахована на монтаж поверх будь-яких підстав, незалежно від їх вирівнювання (детальніше: "Як зробити теплу підлогу в каркасному будинку, який варіант вибрати"). Ключовою особливістю даної системи теплих підлог є модулі, встановлені на ніжках з регульованою висотою. Після розкладки модулів поверх них викладаються дерев'яні блоки для укладання труб, металеві елементи та самі труби. Подальша технологія укладання виглядає як зазвичай.

Полістирольні водяні підлоги

Полістирольна суха тепла підлога має меншу вагу в порівнянні з дерев'яними аналогами. Для монтажу використовуються модулі товщиною 15 мм, 30 мм, 50 мм або 70 мм, а крок укладання труб може складати 15 см або 30 см. Важливою особливістю таких систем є той факт, що полістирол, крім усього іншого, виконує ще і теплоізоляційну функцію.

Перед тим, як укласти полістирольну водяну теплу підлогу під ламінат без стяжки, потрібно вирівняти та очистити основу. Якщо основа не виглядає надійною, на неї варто додатково покласти теплоізоляційний шар, а вже поверх нього укладати мати системи сухої теплої підлоги. Після монтажу модульних елементів можна приступати до розкладання теплорозподільних пластин з пазами, що дозволяють фіксувати труби.

Альтернативним варіантом укладання сухої теплої підлоги є звичайні полістирольні плити, в яких є спеціальні виступи, що відмінно підходять для монтажу металевих пластин. Така схема найкраще проявляється, якщо тепла підлога без стяжки під плитку повинна мати складну конфігурацію.

У будь-якому випадку, при монтажі вздовж всього периметра приміщення повинна укладатися демпферна стрічка. Її функція полягає в компенсації теплового розширення конструкції та запобігання руйнування покриття для підлоги та стін. Укладаючи кілька контурів у межах одного приміщення, їх також потрібно розділити стрічкою.

Полістирольну суху теплу водяну підлогу в дерев'яному будинку можна укладати на будь-якій рівній основі. Для таких систем підходять всі наявні види підлогових покриттів. Базовим матеріалом є полістирольні плити з виточеними канавками для кріплення труб. Плити кладуть на підготовлену підлогу і накриваються металевими пластинами, після чого можна встановлювати труби. При використанні твердих покриттів плити треба буде накрити гідроізоляційною плівкою, а для м'яких покриттів потрібно буде облаштувати жорстку основу.

Монтаж сухої теплої підлоги своїми руками

Порада: Використовуйте наші будівельні калькулятори онлайн, і ви виконаєте розрахунки будівельних матеріалів або конструкцій швидко та точно.

Провести монтаж системи сухої теплої підлоги можна й самостійно – ніяких складнощів у подібних конструкціях немає. Найбільша проблема, яка може виникнути, пов'язана з металевими розподільними елементами. Звичайно, складання системи своїми руками вимагає витрат часу, але водночас на монтажі вдасться солідно заощадити.

Для самостійного монтажу дерев'яних конструкцій найкраще підходять:

Обкоровані обрізні дошки;
ДСП і МДФ з товщиною понад 22 мм;
Вологостійка фанера товщиною понад 20 мм

При виборі матеріалів слід звернути увагу на кількість різних шкідливих виділень. Враховуючи те, що всі елементи системи постійно піддаються нагріванню, відсутність небезпечних для людського здоров'я виділень є дуже важливою якістю. Також потрібно звернути увагу на вологість матеріалів – вона повинна бути не більше 10%. Якщо це правило не дотримується, то дерев'яні елементи конструкції будуть активно жолобитися і з часом повністю деформуються.

Далі потрібно підігнати листи матеріалу під необхідні розміри:

Крок укладання в 150 мм - ширина смуг повинна складати 130 мм;
При кроці у 200 мм ширина повинна становити 180 мм;
При кроці у 250 мм ширина кожної смуги повинна становити 230 мм.

По периметру конструкції розкладається і фіксується демпферна стрічка, після чого можна приступати безпосередньо до монтажу планок. Їх укладання має виконуватися відповідно до обраної схеми укладання опалювальних труб. Проміжок між усіма планками повинен становити рівно 20 мм. Якщо є необхідність зробити поворот, планки та рейки закруглюються.

Зібрана конструкція з планок дозволяє зайнятися вставкою металевих пластин. Ці елементи не повинні займати більшу частину поверхні – не менше 80% від загальної площі. Кріпиться в пази труба (як правило, поліетиленова). Над трубами потрібно насамперед розташувати шар гідроізоляції (якщо мова йде про поліетиленову плівку, то її товщина повинна становити близько 200 мкм). Далі укладаються 10-мм вологостійкі гіпсоволокнисті листи.

Описаної вище конструкції буде цілком достатньо для подальшого монтажу будь-якого підлогового покриття. Єдиним винятком є керамічна плитка, яку відрізняє велика вага. В такому випадку потрібен дублюючий шар гіпсокартонних листів, причому вони повинні бути підвищеної міцності. Кріплення цих листів до основи здійснюється за допомогою саморізів, у процесі монтажу потрібно дотримуватися обережності, щоб не пошкодити труби. Сама ж плитка кріпиться за допомогою спеціального клею.

Для сухих теплих підлог, які будуть розташовуватися під плиткою, найкраще підходять широкі труби діаметром 20 мм. Крок їх укладання при цьому порівняно невеликий і складає близько 10-12 см. Вся річ у тому, що плитка відрізняється великою теплоємністю, тому для створення повноцінного ефекту теплої підлоги її треба дуже добре прогріти. Для максимальної тепловіддачі та підвищення ефективності опалювальної системи дерев'яну теплу підлогу потрібно якісно утеплити.

Укладання полістирольних систем має ряд характерних особливостей. В плитах (товщина яких починається від 20 мм і підбирається в залежності від необхідного утеплення) дуже акуратно прорізаються виїмки, причому схема їх підготовки повинна повністю збігатися зі схемою розкладки труб. Щоб уникнути помилок в процесі нарізки, потрібно спочатку розкласти конструкцію чорновим чином і ретельно розмітити плити.

Сам же процес монтажу дуже схожий з технологією облаштування дерев'яної теплої підлоги. Мабуть, єдиною відмінністю є те, що полістирольні сухі теплі підлоги можна монтувати тільки на рівному базовому покритті, виконаному з дерева, фанери, гіпсокартону та ін.

Висновок

Настильні теплі підлоги – це відмінне рішення для тих ситуацій, де використовувати масивну бетонну стяжку неможливо через недостатню потужність опорної конструкції. Крім того, суха водяна підлога відрізняється порівняно невеликою товщиною, що дозволяє ефективність застосовувати її в приміщеннях, де втрата навіть невеликого об'єму вільного простору критична. Звичайно, як основне опалення подібні системи не можуть працювати через низьку тепловіддачу, а от гарним доповненням до вже наявної опалювальної системи вони будуть, тим самим роблячи приміщення максимально комфортним.