Зміст:
Вибір оптимального варіанту
Попри складність і трудомісткість процесу укладання теплої електричної підлоги під плитку, виконати роботу може людина, що має мінімальні знання в цій області. Щоб своїми руками укласти термомати або нагрівальний кабель, необхідно ознайомитися з докладною схемою підключення і дізнатися, як правильно зробити теплу підлогу під плитку.
Підігрівати підлогове покриття можна за допомогою нагрівального кабелю або термомата. Кожному варіанту властиві свої переваги та недоліки, про які слід дізнатися, перш ніж відправлятися в магазин.
Кабельна електрична тепла підлога відрізняється більш низькою вартістю, але правильно розрахувати довжину кабелю і виконати його монтаж досить складно. Крім того, укладання кабельної теплої підлоги під плитку передбачає монтаж більш товстої стяжки підлоги, що призведе до зменшення висоти кімнати.
Нагрівальний мат – це вдосконалена версія провідника, тому володіє великими перевагами. З особливостей конструкції можна виділити розміщення кабелю на спеціальній сітці зі скловолоконної тканини з рівним кроком між витками.
Однією з переваг термомата є простий розрахунок матеріалу, для цього достатньо знати площу приміщення. За цим параметром у спеціалізованому магазині купують рулон потрібного розміру.
Укладання кабелю і матів виконується за однаковою схемою, відрізняються тільки основні процеси. При цьому важливо розуміти, як правильно встановити теплу підлогу під плитку.
Для якісного виконання монтажних робіт слід уважно поставитися до етапу підготовки поверхні.
УВАГА!
Не робіть ПОМИЛОК у розрахунку!
Використовуйте будівельні калькулятори онлайн - розрахунок будівельних матеріалів та конструкцій для ремонту і будівництва швидко та точно.
Схема підключення електричної теплої підлоги необхідна для правильного розміщення нагрівального мату або кабелю. Її складають перед тим, як змонтувати теплу підлогу під плитку та виконати розрахунок необхідної кількості матеріалів.
При складанні схеми необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:
Перед тим як класти електричну теплу підлогу під плитку своїми руками необхідно зробити правильні розрахунки:
В обох випадках до уваги береться якість теплоізоляції приміщення.
При виконанні розрахунків необхідно обчислити корисну площу приміщення. Для цього довжину кімнати помножити на її ширину і відняти площу, яку займає побутова техніка та меблі без ніжок. Потім згідно з отриманими значеннями обчислюють сумарну потужність нагрівального елемента та його довжину. В залежності від виробника потужність 1 метра нагрівального кабелю становить 16-21 Вт.
Вибір нагрівальних матів проходить за аналогічним принципом, також враховується корисна площа приміщення і сумарна потужність. Для кріплення термоматів до бетонної стяжки потрібно додаткове придбання спеціальної монтажної стрічки.
Перед тим, як постелити теплу підлогу під кахель, слід перевірити працездатність старої електропроводки. Адже для обігріву приміщення великої площі необхідний потужний нагрівач, який в процесі роботи буде надавати значне навантаження на проводку. Тому важливо правильно визначити перетин кабелю і дізнатися чи відповідає він новій системі обігріву (розрахунок перетину кабелю - калькулятор).
При необхідності електропроводку в приміщенні слід замінити на більш потужний варіант. Крім того, додатково встановлюють відповідні ПЗВ та автоматичні вимикачі.
Першим етапом безпосереднього монтажу нагрівальних елементів є утеплення підлоги. Від якості виконуваної роботи залежить ефективність роботи всієї системи та економічність її використання. Найбільшу популярність серед теплоізоляційних матеріалів, використовуваних для системи теплої підлоги, має пінофол. Цей рулонний утеплювач має самоклейний шар і фольговане покриття. Для утеплення матеріал розкочують і приклеюють на поверхні, місця стиків проклеюють фольгованим скотчем. Для збільшення теплоізоляційних характеристик приміщення роблять напуск пінофолом на стіни в кілька сантиметрів.
Після укладання утеплювача в нижній частині стін по периметру приміщення проклеюють демпферну стрічку. Вона компенсує розширення підлогового покриття при нагріванні.
Поверх теплоізоляційного матеріалу укладають металеву сітку, щоб запобігти зіткнення нагрівального елемента з утеплювачем і спростити укладання теплої підлоги під плитку.
Контролювати роботу і керувати системою допомагають спеціальні прилади: термостат і температурний датчик. Термостат може бути механічним або електронним, з його допомогою задається певний температурний режим і час включення і виключення системи. Цей пристрій розташовують в безпосередній близькості до розеток, монтуючи в стіні.
Датчики температури рекомендується розташовувати на підлозі. Для встановлення цього приладу в стіні від термостата до місця контролю температури роблять вертикальний отвір, куди укладають датчик, попередньо поміщений в гофровану ізоляційну трубу. Місце контролю необхідно вибрати між витками нагрівача.
Використання гофри дозволяє уникнути непередбачених пошкоджень датчика. Крім того, така конструкція забезпечує швидкий доступ на випадок аварійної ситуації. Один кінець гофрованої труби розташовується в бетонній стяжці, тому є ризик потрапляння розчину всередину. Щоб уникнути цього, кінець гофри заливають герметиком.
Перед укладанням кабелю теплої підлоги під плитку рекомендується перевірити опір, значення якого повинно відповідати паспортним даним або мати відхилення не більше 10%. При нормальних показниках можна розпочинати монтаж теплої електричної підлоги.
Після повної підготовки поверхні можна розпочинати укладання і закріплення кабелю або нагрівальних матів і безпосередньо стелити теплу підлогу під плитку.
Кріпити кабель можна за допомогою монтажної стрічки та спеціальних пластикових хомутів. Використання цих елементів дозволяє швидше і простіше виконати фіксацію нагрівального кабелю. У процесі укладання необхідно витримувати однакову відстань між витками, інакше підлога буде нагріватися нерівномірно.
В нагрівальних матах між витками витриманий певний крок, тому їх монтаж здійснюється набагато простіше і швидше. Достатньо лише розмістити матеріал згідно зі складеною схемою і правильно виконати підключення до термостата.
Після фіксації нагрівального елемента на підлозі необхідно протестувати роботу системи та виміряти опір за допомогою мультимера. Отримані свідчення повинні відповідати тим, що були зафіксовані перед укладанням матеріалу.
Одним з етапів укладання теплої підлоги під плитку є заливка стяжки. Для приготування бетонного розчину потрібні матеріали, взяті у наступному співвідношенні:
Крім цього потрібне додавання спеціального пластифікатора, який зробить розчин більш еластичним. Добавка береться в кількості 1% від маси цементу.
Загальна товщина стяжки повинна бути не менше 3 см і не більше 5 см. Залитий розчин залишають до повного висихання, для чого найчастіше потрібно близько місяця. Не допускається передчасне включення системи.
Слід пам'ятати, що стяжку роблять тільки при використанні нагрівального кабелю. На термомати можна відразу наносити клей для плитки (розхід плиткового клею на 1м2 - калькулятор).
Укладання плитки можна починати після того, як схопиться стяжка, зазвичай для цього достатньо 2-3 днів. Однак виконувати роботу повинен професійний плиточник, який забезпечить правильну посадку плитки та зробить поверхню горизонтальною. Для укладання плитки на теплу електричну підлогу необхідно використовувати спеціальний клей.
На цьому процес монтажу електричної теплої підлоги під плитку вважається завершеним. Всі роботи можна виконати самостійно, якщо слідувати інструкції, як правильно укласти теплу підлогу під плитку.