Правильна розкладка теплої підлоги водяної та електричної

Зміст:

Традиційні варіанти опалення в останні роки стають все менш популярними, поступаючись пальмою першості теплим підлогам. Така зміна пріоритетів цілком закономірна – теплі підлоги відрізняються більш комфортним розподілом тепла, економічністю, практично відсутнім підйомом пилу і можливістю безболісного вбудовування в будь-який інтер'єр.

Існують електричні та водяні теплі підлоги. Обидва варіанти мають свої характерні особливості та переваги, але для їх реалізації дуже важлива правильна розкладка теплої підлоги. Про те, як розкласти теплу підлогу, і піде мова в даній статті.

Способи розкладки водяної підлоги

Водяна тепла підлога – це система трубопроводів, прокладених під підлоговим покриттям. Усередині труб знаходиться теплоносій, який постійно переміщається по контуру, за рахунок чого і здійснюється опалення приміщень. Водяні теплі підлоги на порядок економічніше електричних, що безпосередньо пов'язано з високою вартістю електроенергії.

Для забезпечення нагріву теплоносія в теплих підлогах найкраще використовувати газові котли, оскільки газ є найбільш дешевим паливом. Ще один непоганий варіант – твердопаливне обладнання, яке в підсумку теж виявляється досить економічним і, на відміну від газових котлів, може працювати автономно. Також можна використовувати теплові насоси, які набагато більшою мірою підходять для використання в поєднанні саме з теплими підлогами, ніж з традиційними опалювальними системами.

Як покласти водяну теплу підлогу правильно

Щоб водяна система теплої підлоги була досить ефективною, незалежно від її типу, потрібна грамотна розкладка теплої водяної підлоги, яка впливає на рівномірність прогрівання приміщення.

Існують наступні схеми розкладки теплих водяних підлог:

1. «Равлик». Даний спосіб передбачає, що розкладка труб водяної теплої підлоги буде виконуватися по спіральній траєкторії у два ряди. Труба прямує від вхідної точки до центру приміщення і повертається. Розташовувати труби потрібно так, щоб труби подачі та зворотки чергувалися – в такому разі гарячі та холодні ділянки трубопроводу збігаються, за рахунок чого забезпечується рівномірне прогрівання приміщення.
2. «Змійка». В даній схемі труби укладаються по спіралі, але рух теплоносія здійснюється тільки в одну сторону. При такій схемі температура теплоносія падає в процесі його віддалення від входу. Використовувати «змійку» доцільно тільки в приміщеннях, що мають невелику площу, інакше ефективність опалення буде занадто низькою.
3. «Подвійна змійка». Ця розкладка труб теплої підлоги являє собою комбінацію «равлика» і «змійки». Подаюча труба розкладається змійкою так, щоб між кожним витком було достатньо місця для укладання зворотних труб. Зворотний трубопровід укладається між трубами подаючого.

Довжина труб

Ефективна робота теплої підлоги при будь-якій розкладці можлива тільки в тому випадку, якщо загальна довжина трубопроводу не перевищує 100 м. Крім того, перед тим, як розкласти трубу для теплої підлоги, треба врахувати специфіку умов, у яких буде використовуватися система, і ретельно продумати майбутню конструкцію.

Мова йде ось про що: водяні теплі підлоги демонструють свої позитивні якості тільки в приватних будинках або сучасних багатоквартирних будинках, комунікації в яких від початку розраховані на використання нових опалювальних систем. Багатоповерхові будинки старої споруди не пристосовані для використання теплих підлог – теплоносій, що проходить через труби, остигає дуже сильно, і в розташованих далі по контуру квартирах стає відчутно холодніше.

Електричні теплі підлоги

Найчастіше електрична тепла підлога використовується як додатковий обігрівальний контур, який запускається в міжсезоння або при необхідності підвищити температуру в приміщенні.

З переваг електричних систем найбільше виділяють:

• Простий і швидкий монтаж;
• Відсутність необхідності підключення до опалювального обладнання з рідким теплоносієм;
• Порівняно невелика вартість;
• Мінімальна товщина, практично не впливає на підйом підлогового покриття.

Недоліки зводяться до наступного списку:

• Електрична тепла підлога генерує магнітні хвилі (звичайно, їх рівень дуже слабкий, але за можливості слід екранувати конструкцію);
• Висока вартість експлуатації (електрика на сьогодні є одним з найбільш дорогих енергоресурсів);
• Високе навантаження на електромережу будівлі.

В якості нагрівальних елементів в електричних теплих підлогах використовуються спеціальні кабелі, які розкладаються змійкою і фіксуються на монтажній стрічці. Схема розкладки теплої підлоги, що працює від електрики, тісно пов'язана з типом кабелю, використовуваного при облаштуванні системи.

Види електричних кабелів

На ринку представлені наступні види кабелів:

1. Резистивний одножильний. Цей варіант відрізняється максимальною простотою і дешевизною. Жилою кабелю проходить струм, електрична енергія перетворюється в теплову. Ключовою особливістю одножильних кабелів є необхідність їх підключення з двох боків – а це іноді буває важко.
2. Резистивний двожильний. У такому варіанті є не тільки нагрівальна, але й струмопровідна жила. Завдяки другій жилі такий кабель можна підключати тільки з одного боку, це спрощує монтаж і знижує рівень створюваних конструкцією електромагнітних випромінювань.
3. Саморегульований. У цьому вигляді кабелів основним елементом є полімерні муфти, що забезпечують перетворення електроенергії у тепло. Саморегулювальні кабелі вважаються найбільш ефективними та простими в експлуатації, але й стоять вони дорожче аналогів.

Продумуючи план розкладки теплих підлог, потрібно врахувати головне правило – резистивні кабелі не можна розташовувати під меблями й іншими об'єктами, що перебувають у приміщенні. Вся річ у тому, що при такому розташуванні кабель обов'язково перегріється, і тепла підлога просто прийде в непридатність. Підбираючи крок укладання витків, потрібно відштовхуватися від необхідної потужності теплої підлоги та експлуатаційних характеристик самого кабелю.

Коли кабель змонтований, необхідно встановити температурний датчик в гофрованій трубці. Для встановлення датчика зазвичай підбирається місце між витками кабелю, віддалене від стіни на відстань близько 0,5-1 метра. Частина проводу, що забезпечує з'єднання термостата та температурного датчика, укладається у вертикальній штробі.

Після укладання кабелів виконується заливка бетонної стяжки. Експлуатація електричної теплої підлоги можлива тільки після того, як бетон повністю застигне – на це зазвичай потрібно близько місяця.

Висновок

Розкладка теплої підлоги може виконуватися за кількома схемами, і кожна з них має свої особливості. Щоб підібрати найбільш відповідний варіант, варто вивчити їх докладніше – різним типам теплих підлог можна присвячувати окремі статті. У будь-якому випадку, після уважного вивчення питання можна провести грамотний монтаж теплої підлоги, який забезпечить ефективний і рівномірний прогрів приміщення.