Як вибрати терморегулятор для батарей – види, правила встановлення і регулювання опалення

Зміст:

Як влаштований терморегулятор
Матеріал виготовлення
Короткий огляд клапанів для батарей
Якими бувають термостатичні головки радіатора
Виносні термодатчики
Оглядова інформація
Правильне встановлення
Як регулюють термоклапани
Переваги приладу
Підсумки

Коли потрібно відрегулювати температурний режим у приміщенні, на допомогу приходить терморегулятор для батарей. Ставлять його на будь-які опалювальні прилади, єдиний виняток — чавунні батареї. Особливість терморегулятора в тому, що він допомагає знизити температуру, але зробити її вище за допомогою цього пристрою не вийде.

Як влаштований терморегулятор

Терморегулятор включає в себе дві основні частини: термоклапан і термостатичну голівку. Розміри пристрою підходять під різні діаметри труб і типи опалювальних систем. Термостатичний елемент знімний. На один і той самий термоклапан можна поставити регулятор різних типів.

Принцип роботи терморегулятора для батарей опалення зрозуміти не складно, якщо розібратися в його конструкції. Термоклапан нагадує з вигляду простий вентиль. Складається з сідла та запірного конуса, відкриває і закриває канал для теплоносія. Температуру регулюють за допомогою зміни кількості теплоносія, що проходить через опалювальний прилад.

Для однотрубної та двотрубної систем клапани розрізняються. Це пов'язано з тим, що гідравлічне навантаження на вентиль в однотрубній системі нижче у два рази. Вентилі для однотрубних систем можна ставити у водяні контури з природною циркуляцією.

На замітку. На клапані зображена стрілка, що вказує напрямок руху теплоносія. Коли терморегулятор встановлюють у систему, стрілка повинна збігатися з вектором руху потоку.

Матеріал виготовлення

Корпус вентиля роблять із стійкого до корозії металу, зверху нікелюють або хромують.

Клапани роблять з наступних матеріалів:

бронзові з покриттям нікелю або хрому;
латунні з нікелевим шаром;
з нержавіючої сталі.

Кращими вважаються клапани з нержавіючої сталі. Вони хімічно нейтральні, не схильні до корозії, не вступають в реакцію з іншими металами. Ціна у них вище, ніж у нікельованих або хромованих. У продажу клапани з нержавіючої сталі бувають не часто, тому найчастіше в будинках або квартирах можна побачити бронзові або латунні вироби.

Вентилі з бронзи або латуні за тривалістю терміну служби не розрізняються. Все залежить від того, наскільки якісно виконаний сплав. Що стосується виробів відомих виробників, питання про якість не виникає. Довіряти чи ні невідомим виробникам — справа суперечлива. Однак при покупці потрібно звернути увагу на те, щоб на корпусі був зображений вектор течії. Без цієї стрілки виріб не якісний.

Розрізняють клапани також за способом виконання. В залежності від того, як встановлено опалювальний прилад, клапани можуть бути кутовими або прямими.

Короткий огляд клапанів для батарей

Порада: Використовуйте наші будівельні калькулятори онлайн, і ви виконаєте розрахунки будівельних матеріалів або конструкцій швидко та точно.

На ринку представлена велика різноманітність даних виробів різних фірм та модифікацій:

Комплекти терморегуляторів фірми Данфос RA-G і RA-N. Бувають кутовими або прямими, для однотрубних або двотрубних систем. Виконані з нікельованої латуні. Витримують тиск в 10 бар. Діаметром 1,5 і 2,0 см.
Комплекти терморегуляторів фірми BROEN. Прямі з можливістю фіксованого встановлення, для двотрубної системи, діаметром 1,5 і 2,0 см. Матеріал виготовлення — латунь з нікельованим покриттям.

Якими бувають термостатичні головки радіатора

Термостатичні головки бувають наступних типів:

ручні;
механічні;
електронні.

У них однакове призначення, але користувальницькі властивості різні:

Ручні пристрої працюють за принципом звичайних вентилів. При повороті регулятора в один або інший бік відкривається або перекривається потік теплоносія. Така система буде коштувати не дорого, вона надійна, але не дуже комфортна. Для зміни тепловіддачі слід самим налаштовувати голівку.
Механічні — мають складнішу будову, вони можуть підтримувати потрібну температуру в заданому режимі. В основі приладу є сильфон, заповнений газом або рідиною. Нагріваючись, температурний агент розширюється, циліндр збільшується в об'ємі та натискає на шток, перекриваючи все більше прохідний канал теплоносія. Таким чином, в радіатор проходить менша кількість теплоносія. Коли газ або рідина охолоджується, сильфон зменшується, шток відкривається, в радіатор спрямовується більший об'єм потоку теплоносія. Механічний терморегулятор для радіатора опалення є досить зручним у використанні та популярний серед споживачів через простоту в обслуговуванні.
Електронні терморегулятори великі за розміром. Крім масивних термостатичних елементів до них йдуть в комплекті дві батарейки. Штоком управляє мікропроцесор. У моделей досить великі функціональні можливості. Можна виставити температурний режим в приміщенні на певний час. Наприклад, вночі в спальні буде прохолодніше, вранці тепліше. В ті години, коли сім'я на роботі, температуру можна знизити, а ближче до вечора — підвищити. Такі моделі великого розміру, встановлювати їх треба на якісні опалювальні прилади, щоб без проблем експлуатувати кілька років. Вартість у них досить висока.

Чи є різниця між рідинним і газовим сильфоном? Вважається, що краще реагує на зміну температури газ, але такі пристрої складніші та дорожчі. Рідинні нормально справляються з своїм завданням, але трохи «неповороткі» по реакції. Можна виставити необхідний температурний режим і витримати його з точністю до 1 градуса. Тому терморегулятор з рідинним сильфоном з успіхом вирішує питання регулювання подачі теплоносія в опалювальний прилад.

Виносні термодатчики

Іноді потрібно встановлювати терморегулятор для радіатора опалення з виносним датчиком.

Термостатичну головку треба встановлювати таким чином, щоб вона «дивилася» в бік кімнати. Це умова для точного визначення температури. Але в реальності так можна зробити не завжди. Пристосування може «не вписатися» в монтаж радіатора через свої розміри. Виручить виносний датчик, який з'єднують з термоголовкою капілярною трубкою. Розташовують його в будь-якому місці, де потрібно вимірювати температуру навколишнього середовища. Відстань від датчика до термоголовки може бути близько двох метрів і більше.

При встановленні датчика потрібно дотримуватися наступних умов:

На рівні підлоги повітряний прошарок більш холодний, тому температурні датчики потрібно підіймати не менше ніж на 0,8 метра.
Поряд не повинно бути джерел тепла.
Прямі сонячні промені не повинні потрапляти на прилад.
Обладнання не можна закривати меблями або важкими шторами.
До стіни датчик кріплять скобами.

Цей спосіб регулювання температури в приміщенні дуже зручний. Але такі терморегулятори коштують дорожче, ніж з налаштуванням. Це слід враховувати при розв'язанні питання, як вибрати терморегулятор для радіатора опалення.

Оглядова інформація

Термостатичні головки різних фірм з діапазоном робочих температур від 0 до 40 градусів вище нуля дозволяють налаштовувати температуру в кімнаті в діапазоні від 6 до 28 градусів. Серед них можна назвати наступні пристрої:

Danfoss living eco, електронна функціональна модель.
Danfoss RA 2994, механічного типу, оснащений газовим сильфоном.
Danfoss RAW-K механічний, відрізняється тим, що сильфон заповнений не газом, а рідиною і призначений для панельних опалювальних приладів із сталі.
HERZ H 1 7260 98 — механічного типу, сильфон наповнений рідиною, обладнання цієї фірми обійдеться трохи дешевше.
Oventrop "Uni XH" і "Uni CH"з рідинними сильфонами, налаштовують механічним способом.

Правильне встановлення

Терморегулятор можна ставити на вході або на виході з радіатора. Він буде працювати в будь-якому випадку. З технічної характеристики приладу виходить, що завод проводить його налаштування-калібрування відповідно до рівня температури на висоті, що відповідає положенню верхнього колектора радіатора: 0,6-0,8 метра. Тому його зручно налаштовувати вручну.

Якщо необхідно встановити терморегулятор знизу, потрібно купувати обладнання з нижнім способом підключення. Можна поставити обладнання з виносним датчиком, або виконати переналаштування термоголовки. Робити це не складно, покрокова інструкція є в паспорті. Потрібно мати поруч термометр і крутити головку в різні боки.

Встановлюють регулятор за допомогою фум-стрічки або лляної підмотки для герметизації. Монтаж проводиться за традиційною схемою. В клапані є різьблення, під яке підбирають фітинги або нарізають на трубі відповідне різьблення. Монтаж потрібно робити обережно, щоб не зламати крихкий корпус з латуні.

На замітку. Коли терморегулятори встановлюють у багатоквартирному будинку, обов'язково потрібно врізати байпас, що з'єднує труби на подачу і зворотку перед радіатором опалення. Це робиться для того, щоб не чіпати стояк будинку при регулюванні. При відсутності байпаса можуть винести адміністративний штраф.

Термостатичні елементи, якими вимірюють температуру в приміщенні та керують запірним механізмом, потрібно встановлювати горизонтальним чином. Від цього залежить, наскільки правильно буде працювати регулювальна система.

Як регулюють термоклапани

Якщо поставити головку терморегулятора в крайнє ліве положення, температура в кімнаті почне підвищуватися. Обов'язкова умова — двері повинна бути закриті. Коли температура в приміщенні стане на 5-7 градусів вище бажаної, терморегулятор повертають вправо. Опалювальний прилад почне охолоджуватися. Ручку регулятора слід плавно крутити в праву сторону до тих пір, поки температура не опуститься до необхідного комфортного рівня. Як тільки теплоносій зашумить, опалювальний прилад почне прогріватися. Потрібно помітити, на якій цифрі виставлена мітка. Це і буде та точка відліку, необхідна для регулювання потрібної температури.

Таким чином можна змінювати налаштування регулятора стільки разів, скільки це потрібно. Робити це не складно, достатньо один раз уважно виконати все по інструкції.

Практично всі моделі терморегуляторів різних виробників налаштовують за одним і тим самим принципом. Виняток становлять складні програмовані прилади, де потрібен фахівець.

Терморегулятор для електричного радіатора опалення виконує такі самі функції, але налаштування трохи відрізняється.

Фактори, які впливатимуть на налаштування регулятора:

протяги або часте провітрювання кімнати;
різка зміна рівня температури на вулиці;
направлені сонячні промені;
наявність біля термостата інших, близько розташованих джерел теплового випромінювання, або навпаки холоду (трубопроводи, холодильник);
порушення при встановленні приладу;
неправильно виставлені початкові налаштування.

Переваги приладу

Використання терморегуляторів несе певні вигоди:

З його допомогою можна підтримувати комфорт і необхідний температурний режим, істотно заощадити теплову енергію. Це відчутно у квартирах з централізованим теплопостачанням, де є лічильники теплової енергії. Підраховано, що при використанні пристрою в індивідуальній системі опалення, економія становить до 25 відсотків.
За допомогою терморегулятора поліпшується мікроклімат в кімнаті, оскільки повітря не пересушується від надмірно високих температур.
Можна виставити різні температурні режими у кімнатах будинку або квартири.

Вбудовувати терморегулятор в радіатори ніколи не пізно. Діюча система або та, що тільки запускається — не важливо, монтаж не складний.
При експлуатації приладу не потрібні додаткові витрати на обслуговування.
Сучасні дизайнерські рішення термостатів підходять під будь-який інтер'єр приміщення.
Тривалий термін служби при правильному монтажі.
Терморегулятор дозволяє виставити температурний режим з точністю до 1 градуса.
Прилад допомагає рівномірно розподілити теплоносій по водяному контуру.

Підсумки

Терморегулятори є важливими складовими опалювальної системи. Вони значно поліпшують експлуатаційні характеристики радіаторів, допомагають економити сімейний бюджет, знижуючи витрати на енергоносії.