Як розраховується питома опалювальна характеристика будівлі – теорія й практика

Зміст:

В останні роки значно підвищився інтерес населення до розрахунку питомої теплової характеристики будівель. Цей технічний показник вказується в енергетичному паспорті багатоквартирного будинку. Він необхідний при здійсненні проєктно-будівельних робіт. Споживачів же цікавить інша сторона цих розрахунків — витрати за теплопостачання.

Терміни, що застосовуються у розрахунках

Питома опалювальна характеристика будівлі — показник максимального теплового потоку, який потрібен для обігріву конкретного будинку. При цьому перепад між температурою всередині та зовні будівлі визначають в 1 градус.

Можна сказати, що ця характеристика наочно показує енергоефективність будівлі.

Існує різна нормативна документація, де вказуються середні значення. Ступінь відхилення від них і дає уявлення про те, наскільки ефективна питома опалювальна характеристика споруди. Принципи розрахунку беруться за БНіП «Тепловий захист будівель».

Якими бувають розрахунки

Питому опалювальну характеристику визначають різними методами:

• виходячи з розрахунково-нормативних параметрів (з допомогою формул і таблиць);
• за фактичними даними;
• індивідуально розроблені методики саморегульованих організацій, де до уваги беруться так само і рік зведення будівлі, і проєктні особливості.

Обчислюючи фактичні показники, звертають увагу на теплові втрати в трубопроводах, які проходять по неопалюваним площам, втрати на вентиляцію (кондиціонування).

При цьому, при визначенні питомої опалювальної характеристики будівлі, БНіП "Вентиляція, опалення та кондиціювання" стане настільною книгою. Тепловізійне обстеження допоможе найбільш правильно з'ясувати показники енергоефективності.

Формули розрахунку

УВАГА!
Не робіть ПОМИЛОК у розрахунку!
Використовуйте будівельні калькулятори онлайн - розрахунок будівельних матеріалів та конструкцій для ремонту і будівництва швидко та точно.

Кількість теплоти, що втрачається 1 м куб. будівлі, з урахуванням температурної різниці в 1 градус (Q) можна знайти за такою формулою:

Цей розрахунок не є ідеальним, попри те, що в ньому враховується площа будівлі та розміри зовнішніх стін, віконних отворів та підлоги.

Є інша формула, за якою можна виконати розрахунок фактичної характеристики, де за основу обчислень беруть річну витрату палива (Q), середній температурний режим всередині будинку(tint) і на вулиці (text) і опалювальний період (z):

Недосконалість цього обчислення в тому, що в ньому не відображена різниця температур в приміщеннях будівлі. Найбільш зручною вважається система розрахунку, запропонована професором Н. С. Єрмолаєвим:

Перевага використання цієї системи розрахунку у тому, що в ній враховуються проєктувальні характеристики будівлі. Використовується коефіцієнт, який показує співвідношення розміру засклених вікон відносно до площі стін. У формулі Єрмолаєва застосовуються коефіцієнти таких показників, як теплопередача вікон, стін, стель і підлог.

Що означає клас енергоефективності?

Цифри, отримані за питомою тепло характеристиці, використовуються для того, щоб визначити енергоефективність будівлі. За законодавством, починаючи з 2011 року всі багатоквартирні будинки повинні мати клас енергоефективності.

Для того, щоб визначити енергетичну ефективність, відштовхуються від наступних даних:

• Різниця між розрахунково-нормативними та фактичними показниками. Фактичні іноді визначають способом тепловізійного обстеження. У нормативних показниках відображаються витрати на опалення, вентиляцію і кліматичні параметри регіону.
• Враховують тип будівлі та будматеріали, з яких вона зведена.

Клас енергоефективності записують в енергетичний паспорт. У різних класів є свої показники витрат енергоресурсів протягом року.

Як можна покращити енергоефективність споруди

Якщо в процесі розрахунків з'ясовується низька енергоефективність споруди, то є кілька шляхів для того, щоб виправити ситуацію:

1. Поліпшення показників теплоопору конструкцій домагаються за допомогою облицювання зовнішніх стін, утеплення тих поверхів і перекриттів над підвальними приміщеннями теплоізоляційними матеріалами. Це можуть бути сендвіч панелі, поліпропіленові щити, звичайне покриття поверхонь штукатуркою. Ці заходи підвищують енергоощадження на 30-40 відсотків.
2. Іноді доводиться вдаватися до крайніх заходів і робити відповідними нормативам площі засклених конструктивних елементів будівлі. Тобто закладати зайві вікна.
3. Додатковий ефект дає встановлення вікон з теплозберігаючими склопакетами.
4. Скління терас, балконів і лоджій дає приріст енергоощадження на 10-12 відсотків.
5. Роблять регулювання подачі тепла в будинок за допомогою сучасних систем контролю. Так, встановлення одного терморегулятора забезпечить економію палива на 25 відсотків.
6. Якщо будівля стара, змінюють повністю морально застарілу опалювальну систему на сучасну (установка алюмінієвих радіаторів з високим ККД, пластикових труб, в яких теплоносій циркулює вільно.)
7. Іноді достатньо провести ретельне промивання «закоксованих» трубопроводів та опалювального обладнання, щоб поліпшити циркуляцію теплоносія.
8. Є резерви і в системах вентиляції, які можна замінити на сучасні з мікропровітрюванням, встановлюються у вікнах. Скорочення тепловтрат на неякісному вентилюванні значно покращує енергоефективність будинку.
9. У багатьох випадках великий ефект дає монтаж тепловідбивних екранів.

У багатоквартирних будинках досягти підвищення енергоефективності набагато складніше, ніж у приватних. Потрібні додаткові витрати, і не завжди вони дають очікуваний ефект.

Висновок

Результат може дати тільки комплексний підхід з участю самих мешканців будинку, які більш зацікавлені в збереженні тепла. Стимулює до економії енергоресурсів встановлення теплових лічильників.

Тепер ринок насичений обладнанням, яке дозволяє заощадити енергоресурси. Головне — мати бажання і зробити правильні розрахунки, питомої опалювальної характеристики будівлі, за таблицями, формулами або тепловізійного обстеження. Якщо це не виходить зробити самостійно, можна звернутися до фахівців.