Схема однотрубного опалення приватного будинку закритого типу на прикладах

Зміст:

1. Як зробити однотрубну систему опалення: влаштування та елементи
2. Схема однотрубного опалення приватного будинку: варіанти підключення
3. Матеріали для проведення однотрубної системи опалення
4. Порядок виконання монтажних робіт

Однотрубна горизонтальна система опалення вважається найпростішою та економічною, але для прояву цих властивостей необхідно правильно зібрати та встановити систему, для чого буде потрібна схема однотрубного опалення приватного будинку. В однотрубній системі, на відміну від двотрубної, відсутній поділ на пряму і зворотну магістраль. Для роботи такої системи використовується замкнутий контур, який проходить через будинок по заздалегідь розрахованому шляху, а опалювальні елементи врізаються у трубу в потрібних місцях.

Однотрубна система опалення одноповерхового будинку має велику кількість плюсів, за що і цінується власниками приватних будинків:

економічність системи та дешевизна встановлення;
простота встановлення та експлуатації;
можливість проведення трубопроводу на будь-якому необхідному рівні;
можливість застосування в одноповерхових і двоповерхових будинках.

Правильне налаштування радіаторів в поєднанні з грамотно встановленою системою трубопроводів дасть можливість максимально ефективно обігріти весь будинок.

Як зробити однотрубну систему опалення: влаштування та елементи

До складу системи входять наступні елементи: котел, магістральний трубопровід, радіатори, розширювальний бачок, помпи або насоси, що забезпечують переміщення теплоносія. Крім того, замкнутий контур передбачає можливість природної циркуляції. В цьому випадку вода рухається внаслідок різниці густини при зміні температури: нагріта в системі вода витісняється важкою холодною водою, через що потрапляє в стояк.

Зі стояка гаряча вода розноситься по всій системі, потрапляючи в радіатори та тим самим забезпечуючи обігрів приміщень. Для функціонування природної системи циркуляції трубопроводи повинні бути розташовані з постійним ухилом, що становить не менше 3-5 градусів.

Таке правило реалізувати далеко не завжди реально, оскільки при такому нахилі перепад висоти на один метр трубопроводу буде доходити до декількох сантиметрів.

Для здійснення примусової циркуляції використовується насос, розташований на звороті контуру безпосередньо перед входом в котел. Такий насос створює тиск, необхідний для переміщення рідини із заданою швидкістю. Використання циркуляційного насоса теж передбачає створення ухилу трубопроводу, але його в такому разі можна знизити до 0,5-1 градуса.

Щоб вода не застоювалася в системі при відсутності електрики, в комбінованих системах або системах з примусовою циркуляцією встановлюється розгінний колектор, який підіймає рідину на певну висоту. Як правило, верхня точка колектора є місцем приєднання розширювального бачка, який дозволяє регулювати тиск в системі та може запобігти розриву труб при занадто великому розширенні рідини.

Схема однотрубного опалення приватного будинку передбачає наявність закритих розширювальних бачків, які не дають можливості теплоносієві контактувати з повітрям. Такий бачок обладнаний вбудованою мембраною, яка з одного боку притискається повітрям, а з іншого боку – теплоносієм. Встановлення подібних пристроїв можливе на будь-якій ділянці системи.

Розширювальні бачки відкритого типу набагато зручніше у використанні, але дуже вимогливі до місця встановлення. Так, встановлення такого пристосування можливе виключно у вищій точці опалювальної системи, а доступ повітря до теплоносія може призвести до появи передчасних неполадок, оскільки в такому випадку система буде схильна до впливу корозії. Перед встановленням необхідно провести розрахунок однотрубної системи опалення.

Деталі системи встановлюються за наступним алгоритмом:

Опалювальний котел.
Розгінний колектор, обладнаний відгалуженням для розширювального бачка.
Трубопровід, установлений з нахилом. Обов'язкове проведення контуру в житлові приміщення.
Опалювальні елементи.
Циркуляційний насос.

Схема однотрубного опалення приватного будинку: варіанти підключення

УВАГА!
Не робіть ПОМИЛОК у розрахунку!
Використовуйте будівельні калькулятори онлайн - розрахунок будівельних матеріалів та конструкцій для ремонту і будівництва швидко та точно.

Існує дві схеми встановлення радіаторів: проста та «Ленінградка».

Проста схема характеризується наявністю мінімуму елементів і деталей. Підключення радіатора здійснюється на вході й виході трубопроводу. Якщо система заповнена теплоносієм, то регулювання і відключення окремого радіатора неможливе.

Така схема відрізняється дешевизною, але використовувати її можна тільки в невеликих будинках, оскільки дана система відрізняється нерівномірним прогріванням і низьким ККД.

Ленінградська система опалення приватного будинку відрізняється від простої схеми в кращий бік. З обох сторін від радіатора встановлюються крани, які дозволяють вимикати радіатори поодинці (детальніше: "Опалення ленінградка: схема"). В обхід радіатора встановлюється байпас, обладнаний спеціальним краном, який дозволяє пустити теплоносій прямо в радіатор. Ця схема володіє набагато кращими характеристиками, але її встановлення обійдеться дорожче.

Матеріали для проведення однотрубної системи опалення

Закрита однотрубна система опалення передбачає наявність наступних елементів:

опалювальний котел;
розширювальний бачок;
насос;
магістральні труби діаметром 25 мм і радіаторні — діаметром 20 мм;
фітинги для з'єднання трубопроводу і радіаторів;
відповідні радіатори. Розрахунок відповідних варіантів радіаторів повинен здійснюватися ще до встановлення системи;
крани Маєвського, які дають можливість випускати повітря з кожного радіатора.

Крім того, при встановленні «Ленінградки» необхідно по два перекривальні крани на радіатори та по одному – на всі обхідні лінії.

Порядок виконання монтажних робіт

Спочатку у відповідному та обладнаному місці встановлюється котел. Найчастіше встановленням і підключенням котлів займаються фахівці.
Здійснюється встановлення магістрального трубопроводу з усіма відповідними відведеннями. Під час монтажу системи потрібно пам'ятати про необхідність створення ухилу.
Тепер можна встановлювати насос. Він підключається до самої труби й до електромережі. Важливо дотримуватися головної вимоги: насос повинен знаходитися на зворотній лінії контуру, оскільки його конструкція не передбачає роботу з високою температурою.
На даному етапі можна монтувати розширювальний бачок. Місце встановлення буде залежати від типу вибраного пристрою.
Після проведення попередніх кроків можна зайнятися встановленням радіаторів. Вони монтуються на попередньо розрахованих місцях за допомогою кронштейнів. Встановлюючи радіатори, важливо дотримуватися вимог, пред'явлених виробником цих пристроїв.
Тепер можливе підключення радіаторів. При виконанні цього кроку монтуються всі крани та заглушки, що впливають на роботу системи.
Тепер система проходить опресовування стисненим повітрям. Після проведення цієї процедури систему можна заповнювати теплоносієм (детальніше: "Як заповнювати систему опалення закритого типу"). Це останній етап монтажу, після якого починається процес налаштування та регулювання системи.

Висновок

Однотрубна система опалення закритого типу дуже добре себе зарекомендувала при використанні в одноповерхових будинках. Також чудово показала себе схема однотрубної системи опалення двоповерхового будинку. Одною з головних умов ефективного використання такого опалення є невелика довжина контуру, а у двоповерхових будинках таке явище майже не зустрічається. Опалення однотрубне двоповерхового будинку вимагатиме встановлення більш потужного насоса.

Якщо цього не зробити, то в радіатори буде надходити вже охолоджена рідина, яка не зможе забезпечити якісне і рівномірне прогрівання всіх приміщень. При необхідності розв'язати проблему можна за допомогою колектора, встановленого безпосередньо після котла або встановлення більшого числа контурів.

Приклад схеми однотрубного опалення приватного будинку на відео: