Монтаж системи опалення в приватному будинку – покрокове керівництво

Зміст:

Загальні відомості
Види схем розведення опалення для приватного будинку
Однотрубне
Двотрубне
Вибір відповідного обладнання
Розробка проєкту
Зонування
Розрахунок тепловтрат
Підбор радіаторів
Визначення потужності котла
Закупівля витратного матеріалу
Монтаж котла та прокладання труб
Підсумки

Найпростішим різновидом обігріву приватного будинку вважається водяне опалення, що складається з котла, труб та радіаторів. Для такої системи характерна надійність та економічність, що пояснює її повсюдне застосування в нашій країні.

Загальні відомості

Головною задачею при організації обігріву житла є зведення до мінімуму теплових втрат при максимальної тепловіддачі. Також велике значення має те, скільки матеріалів буде витрачено, яку модель і тип котла передбачається використовувати. Для самостійного виконання подібного проєкту наявність спеціальної підготовки не є обов'язковою умовою. Цілком вистачить знання деяких принципів, орієнтир на які буде сприяти успішній підготовці та реалізації монтажу системи опалення в приватному будинку своїми руками. Перед тим, як їхати за матеріалами та інструментами, необхідно визначитися з типом системи: від цього залежить вибір котла та радіаторів.

Види схем розведення опалення для приватного будинку

В основному застосовується два види розведення труб:

• Однотрубне.
• Двотрубне.

Для кожної з них характерна наявність сильних і слабких сторін.

Однотрубне

Ця схема розведення опалення в приватному будинку вважається недорогою і простою в реалізації. Вона має кільцеподібну форму, де всі опалювальні прилади з'єднані послідовно. Теплоносій тут циркулює з одного радіатора в інший, повертаючись на кінцевій стадії назад у котел. Для такої схеми характерний високий рівень економічності, а також простота в проєктуванні та монтажі.

При цьому всі ці переваги практично нівелюються одним істотним недоліком: саме через нього багато користувачі вирішують відмовитися від однотрубної схеми на користь більш дорогої й складної двотрубної. Річ у тому, що теплоносій по ходу руху поступово остигає. В результаті останні радіатори будуть ледь теплими, в той час як перші від котла – дуже гарячими.

Через цю нерівномірність в розподілу тепла у багатьох випадках доводиться відмовлятися від простої та дешевої однотрубної системи. Одним із варіантів виходу з такої ситуації є збільшення кількості секцій на останній батареї, однак подібний конструкційний хід не завжди приносить бажаний результат. Як показує практика, однотрубне розведення опалення в приватному будинку може застосовуватися в ситуаціях, коли число послідовно розміщених радіаторів не перевищує трьох. Також існує варіант з використанням в системі циркуляційного насоса, що збільшує швидкість руху теплоносія. Це дасть можливість нагрітій рідині швидше доходити до останньої батареї, не встигнувши сильно охолонути по дорозі.

При цьому виникає ряд незручностей:

1. Насосне обладнання досить дороге, тому вартість системи загалом зростає.
2. Збільшуються витрати на електричну енергію, яку споживає насос.
3. У разі перебоїв в мережі падає тиск в системі, і обігрів припиняється.

Однотрубні системи є сенс застосовувати в невеликих будинках на 1-2 кімнати, оснащених декількома батареями. Попри свої переваги, подібні схеми, як зробити розведення опалення в приватному будинку, не здатні забезпечити достатню ефективність у заміських котеджах, де застосовується більше трьох радіаторів.

Двотрубне

УВАГА!
Не робіть ПОМИЛОК у розрахунку!
Використовуйте будівельні калькулятори онлайн - розрахунок будівельних матеріалів та конструкцій для ремонту і будівництва швидко та точно.

Цей тип прокладки опалення в приватному будинку демонструє більшу ефективність і надійність, порівняно з однотрубною. Попри збільшення витрат і ускладнення монтажу, такий підхід сприяє збільшенню рівномірності розподілу тепла всередині всього контуру. Завдяки цьому в кожному з опалювальних приміщень створюється однаково комфортна атмосфера.

В двотрубній схемі, на відміну від однотрубної, нагрітий теплоносій подається окремо на кожну батарею, а для відведення остиглої рідини облаштовується зворотна лінія. Завдяки тому, що всі радіатори живляться одночасно, досягається їх рівномірність нагрівання. Облаштувати двотрубну систему на порядок складніше, та й матеріалів йде набагато більше (кожен радіатор оснащується окремою трубою).

Для організації двотрубної системи може використовуватися дві схеми, як провести труби опалення в приватному будинку:

• Колекторна.
• Променева.

Для реалізації першої зі схем потрібний монтаж на горищному приміщенні спеціального колектора, що дозволяє рівномірно розподіляти теплоносій по різних гілках опалення. Тут же монтується запірна арматура для відсікання контурів. Такий підхід до планування вузлів робить всю конструкцію досить зручною, спрощуючи ремонтні та обслуговуючі заходи. При всій своїй надійності колекторна схема володіє одним істотним мінусом, який полягає в складності монтажних робіт і великій витраті матеріалів. Йдеться передусім про запірної арматури, трубах, датчиках, контролюючих приладах.

Другий варіант розведення труб опалення в приватному будинку вважається застарілим. Він передбачає розміщення подаючої труби у верхній точці будови, від якої йдуть окремі лінії на кожен радіатор окремо. Через таку специфіку цю схему прокладки труб опалення в приватному будинку почали називати променевою. На відміну від однотрубної системи, будь-який з варіантів двотрубної не вимагає встановлення циркуляційного насоса, оскільки її ефективності цілком вистачає для нормального обігріву.

Вибір відповідного обладнання

Ринок котельного обладнання рясніє достатнім асортиментом різних модифікацій. Були розроблені навіть комбіновані моделі, що працюють на двох видах палива (наприклад, газ плюс дрова). Так що з вибором відповідного варіанту проблем зазвичай не виникає. Звичайно, за автоматичний або гібридний котел доводиться викладати кругленьку суму, однак вкладені кошти повністю окупаються за рахунок високого ККД і універсалізму.

Однозначно не можна сказати, що якась модель краща, а якась гірша. Купувати треба той прилад, характеристики якого будуть максимально відповідати експлуатаційним умовам. При цьому бажано робити вибір у бік найменш витратних моделей. В місцевостях, де дрова знаходяться у вільному доступі, бажано встановлювати дров'яні котли. Якщо поряд проходить газова магістраль, вибирають моделі на газу. У районах, де з постачанням основного палива трапляються перебої, бажано обзавестися комбінованим опалювальним котлом.

Розробка проєкту

Для організації самостійної системи потрібна наявність проєкту, як правильно прокласти опалення в приватному будинку.

При його розробці дотримується наступна послідовність кроків:

1. Виготовлення ескізу будинку.
2. Зонування житла, з визначенням рівня комфорту кожної з кімнат.
3. Розрахунок рівня тепловтрат окремо для кожної кімнати.
4. Складання плану, як правильно розвести опалення в приватному будинку.
5. Розрахунок числа радіаторних секцій для кожного обігрівального приладу.
6. Вибір оптимальної схеми опалення.
7. Розрахунок потужності котельного обладнання і кількості витратних матеріалів - метражу труб, кількості трійників, вентилів, автоматики та т. п.

Осилити самостійно всі необхідні роботи практично неможливо. Тому рекомендується вивчити ціни на монтажні роботи з встановленню опалення у фахівців по сантехнічним роботам. Це дасть можливість визначитися, що зробити своїми силами, а що довірити майстрам. Особливо незручна для самостійної реалізації прокладка труб опалення в підлозі.

Зонування

Завдяки продуманому розподілу теплової енергії можна досягнути не лише створення комфортної атмосфери в будинку, але й істотно заощадити кошти.

Перелік рекомендованих температур для різних приміщень:

• Середній рівень комфортної температури: + 20-24 градусів.
• Температурний рівень в спальні бажано трохи підвищити до + 22-25 градусів.
• Ванна, санвузол, вітальня та інші приміщення, де мешканці квартири найчастіше бувають, повинні обігріватися в межах від + 21 до + 24 градусів.
• У їдальні, кухні та робочому кабінеті температуру знижують до +18-22 градусів.
• Передпокій, гараж і прохідні приміщення повинні обігріватися в межах + 12 градусів.

Розрахунок тепловтрат

Для спрощення розрахунку можна ігнорувати показники внутрішнього теплообміну між окремими приміщеннями. Виробляючи підрахунки, необхідно точно визначити, скільки є зовнішніх стін і кутів, для яких характерний найбільший рівень тепловтрат. Для точного підрахунку множать товщину стіни на коефіцієнт теплового опору конкретного будівельного матеріалу. Досить багато тепла витікає через вікна та двері, тому їх необхідно добре ізолювати.

Підбор радіаторів

До підбору батарей необхідно підходити з особливою увагою, оскільки це безпосередньо впливає на термін експлуатації системи та рівень комфорту в оселі.

Найбільшою популярністю користуються 4 види радіаторів:

1. З чавуну.
2. Із сталі.
3. З алюмінію.
4. Біметалеві.

Найбільший рівень тепловіддачі та найтриваліший термін служби – у чавунних радіаторів. Однак через велику масу чавуну встановити ці обігрівачі досить складно. Відмінною альтернативою виступають біметалеві вироби, що демонструють гарну довговічність і віддачу тепла, при вищій собівартості. Що стосується алюмінієвих і сталевих приладів, то використовувати їх не рекомендується: перший варіант швидко виходить з ладу, а другий навряд чи зможе забезпечити належний комфорт приміщень під час сильних похолодань.

Для правильного розрахунку числа радіаторних секцій потрібно помножити параметр тепловтрат на 1,2 (коефіцієнт запасу). Отриманий результат ділять на показник теплової потужності однієї секції. Отримане число округлюють у більшу сторону. Простішим способом розрахунку секцій є використання співвідношення 1 секція/2 м². Це справедливо лише для приміщень, де висота стін не перевищує 3 м.

Оптимальним місцем для встановлення радіаторів є ділянка під вікном. Завдяки цьому вдається зменшити втрату тепла через віконний отвір. З іншого боку, в такому положенні батареї частина теплової енергії буде поглинатися стіною, чого бажано не допускати. У таких випадках ділянку стіни, біля якої монтується батарея, оснащують спеціальним фольгованим екраном. Завдяки відображувальним властивостям фольги теплова енергія повертається назад у кімнату.

Визначення потужності котла

Розрахунок потужності проводять методом підсумовування потужності всіх батарей та інших елементів, що живляться від котла, з подальшим множенням отриманої цифри на 1,4 (коефіцієнт тепловтрат через вентиляцію). Кінцевий результат ділиться на коефіцієнт використання потужності та ККД котла. Маючи на руках потрібну потужність, підбирають відповідне обладнання. При цьому рекомендується купувати прилад з дещо більшими параметрами, на випадок сильних морозів. Це дасть можливість комфортно себе почувати у найсуворіші зими.

Закупівля витратного матеріалу

По закінченню розрахункових заходів проводиться вимірювання відстаней для закупівлі необхідного метражу труб. Їх краще брати з запасом, оскільки правильно провести труби опалення в будинку без певних втрат неможливо.

Монтаж котла та прокладання труб

Встановлення системи опалення реалізується поетапно:

1. Підготовка місця під встановлення котла. Для цього рекомендується виділити окреме приміщення (котельню), оформивши його вогнетривкою обробкою. Обов'язково потрібно забезпечити хорошу вентиляцію.
2. Встановлення обладнання. Між котлом і стіною повинна бути невелика відстань: те ж саме стосується стелі, підлоги та інших стін. Бажано підвісити апарат таким чином, щоб його було легко обслуговувати.
3. Підключення насоса (якщо він використовується). Як було сказано вище, примусова схема опалення в основному використовується в однотрубних контурах.
4. Монтаж колектора (при його наявності в проєкті).
5. Фіксація регулювальної та вимірювальної апаратури в котельні.
6. Облаштування трубної розв'язки. Для цього буде потрібна наявність перфоратора, оскільки прокласти труби опалення в приватному будинку без пробивання стін неможливо. Важливо подбати про необхідний в такому випадку ухил (приблизно 5 мм/метр). Якщо про це забути, система помітно втратить у своїй ефективності.
7. Встановлення батарей. Це остання монтажна операція, яка передбачає проведення попередньої розмітки стіни. Це робиться для того, щоб визначити місце розташування кріпильних елементів. Просвердливши отвори, проводять встановлення кронштейнів. Розмітка реалізується з дотриманням наступних розмірів: між підлогою і низом батареї – від 100 мм, між стіною і тильною поверхнею - від 20 мм, між підвіконням і верхом приладу до підвіконня – 100 мм. Рекомендується всі входи та виходи радіаторів оснастити вентилями, щоб полегшити обслуговування та демонтаж.

Після завершення всіх монтажних заходів систему треба протестувати. При використанні газового котельного обладнання перший запуск повинен здійснюватися у присутності газовиків.

Підсумки

Організацію опалення приватного будинку не можна назвати надскладним завданням, недоступним пересічному обивателю. Головне - по ходу роботи не поспішати та стежити за чітким дотриманням усіх рекомендацій, як прокласти опалення в приватному будинку. Якщо часу не вистачає, для реалізації найскладніших процедур можна запросити спеціалістів.

Також категорично не рекомендується економити на матеріалах: тільки таким чином можна досягти довговічності та ефективності системи. Важливо встановлювати тільки якісні радіатори, які володіють високим ККД, що дозволить зменшити витрати паливних матеріалів.