Встановлення газового котла у квартирі – вимоги та правила для багатоквартирного будинку

Зміст:

Перелік необхідних дій
Правила монтажу газових приладів у квартирі
Облаштування приміщення під котел
Рекомендації до встановлення газового обладнання
Вимоги до облаштування димаря
Вибір газового котла
Розрахунок потужності котла

При бажанні облаштувати у квартирі індивідуальне опалення з використанням газового котла, поспішати з покупкою обладнання не слід, оскільки не завжди можливо зробити такий обігрів. Існує багато обмежень. Річ у тому, що не всі багатоквартирні будинки розраховані на використання газового котла у квартирі замість центрального опалення.

У разі проживання у багатоповерхівці, де поквартирне теплопостачання не передбачено, реалізувати подібне рішення складно, а часто і нереально. Якщо в будинку немає такої можливості, то зробити спробу отримати дозвіл можна в разі проведення його реконструкції, якщо є рішення про відключення будинку від централізованого опалення та переведення на поквартирне опалення.

У подібній ситуації для всього будинку розробляють технічні умови переходу і їх видають всім власникам нерухомості на руки. Щоб дізнатися, чи можна встановити газовий котел у квартирі, слід оформити відповідну заяву і подати її у відділення «Міськгазу», яке обслуговує цей район, і отримати відповідь.

Перелік необхідних дій

Якщо стало відомо, що в будинку дозволяється монтаж індивідуального опалення, тривалого ходіння по інстанціях не уникнути:

В першу чергу необхідно відправитися в місцеву організацію, що відповідає за постачання газу і там написати заяву з приводу встановлення газового котла у квартирі. Через певний час власнику житла видають висновок щодо дозволу або заборони на монтаж нагрівального агрегату. Отримання позитивної відповіді означає, що можна встановлювати обладнання.
Далі буде потрібно проєкт. Його слід замовити у проєктному бюро, що має право на даний вид робіт. Адресу можна дізнатися в газопостачальній компанії. На даному етапі бажано вибрати модель котла та лічильник. Під них повинна складатися проєктна документація, а дані вказані в специфікації. Річ у тому, що зміни після затвердження можна буде внести лише потім, причому за окрему плату. Якщо проєкт підписаний, в ньому нічого не можна змінювати, потрібно замовляти новий.
В органах пожежного нагляду слід дізнатися адресу і найменування організації, що займається перевіркою стану вентиляційних каналів і домовитися з її фахівцями про послугу. Представник фірми прийде і перевірить якість вентиляції. Якщо все гаразд, буде видано дозвіл на встановлення у квартирі газового котла. В разі незадовільного стану димоходу складається акт з переліком робіт, які слід виконати. Після усунення недоліків потрібно повторно запросити фахівця, щоб в результаті отримати дозвіл.
На наступному етапі в тепломережу подається заява про відмову від опалення. Якщо планується гріти воду самостійно, від гарячого водопостачання теж треба відмовитися. Бажано відразу ж уточнити терміни виконання заходів з відключення. На руках вже повинен бути затверджений «Міськгазом» проєкт переробки.

Дані щодо придбаного лічильника та котла повідомляються в проєктну організацію. Потім забирається готова документація. Заздалегідь купувати обладнання не варто, оскільки дозвіл на те, щоб встановити газовий котел в багатоквартирному будинку, не завжди можна отримати.
Потім у відділенні «Міськгазу» укладається договір на обслуговування агрегату, а проєкт газифікації передають на затвердження.
Після отримання на руки підписаного проєкту, можна приступати до від'єднання від тепломережі. У цьому випадку буде потрібно виконати злив води з опалювальної системи будинку.
Далі власник квартири повинен змонтувати індивідуальну систему теплопостачання. Котел встановлюють без підключення до газової магістралі, перевіряють систему на герметичність і готовність до роботи.
У «Міськгазі» з'ясовують дату, коли можна встановити газовий котел в багатоквартирному будинку в конкретній квартирі. Його співробітники під'єднають труби та обладнання згідно з проєктом, опломбують лічильник, запустять в роботу плиту та агрегат.
Щоб гарантія на газовий котел була чинною, буде потрібно налагодження і здійснення першого пуску з наступною відміткою в паспорті. Щодо даного виду робіт слід звертатися до підрозділу, де прилад був поставлений на обслуговування. Майстер проведе регулювання котла, запустить систему і поставить в паспорті штамп. Тепер можна користуватися змонтованим обладнанням.

Весь вищеописаний процес з дотриманням вимог по встановленню в багатоквартирному будинку газового котла займе від 1,5 до 2,5 місяців. Тому починати процедуру бажано навесні або на початку літа.

Правила монтажу газових приладів у квартирі

Найменше проблем з облаштуванням індивідуального опалення виникає у власників нових квартир, не підключених до централізованої системи опалення. У цьому разі немає потреби у відвідуванні тепломережі та не потрібно займатися від'єднанням від стояків, а дозвіл на те, щоб змонтувати газове опалення в багатоквартирному житловому будинку, може перебувати в пакеті документів на нерухомість.

Але і в такому випадку потрібно дотримуватися певних правил. Перш за все, маючи на руках документи, не можна займатися встановленням газового обладнання самостійно – цю роботу повинні виконувати фахівці. Це можуть бути не тільки співробітники газопостачаючої організації, а й представники компанії, у якої такий вид діяльності ліцензований.

Після завершення монтажу інженер підприємства, яке постачає газоподібне паливо, перевірить правильність виконання підключення і видасть дозвіл на користування котлом. Тільки потім можна відкривати вентиль, ведучий у квартиру.

Перед пуском, згідно з вимогами по встановленню котла в багатоквартирному будинку, обов'язково проводиться перевірка системи індивідуального теплопостачання. Для цього її запускають під тиском, рівним не менше 1,8 атмосфери. Контролювати цей параметр можна за допомогою манометра нагрівального агрегату.

УВАГА!
Не робіть ПОМИЛОК у розрахунку!
Використовуйте будівельні калькулятори онлайн - розрахунок будівельних матеріалів та конструкцій для ремонту і будівництва швидко та точно.

Якщо труби вмонтовані в підлогу або стіни, бажано збільшити тиск і прогнати теплоносій по ним протягом щонайменше 24 годин. Тільки після випробувань системи можна бути впевненим у відсутності підтікання та надійності з'єднань.

До початку пуску з обладнання слід спустити повітря. Оскільки при встановленні газового котла в багатоквартирному будинку системи роблять закритими, потрібно користуватися кранами Маєвського, наявними на радіаторах. У кожній батареї спускають повітря, обходячи їх кілька разів по черзі до тих пір, поки в них не залишиться повітря. Систему після цього можна запускати в робочий режим – включати теплопостачання.

Не слід забувати, що сучасними агрегатами керують за допомогою автоматики, а такі пристрої вимогливі до напруги. Тому рекомендується використання стабілізатора напруги та пристрою безперебійного живлення. Для захисту котла від відкладень, які збираються на його внутрішній поверхні, в місцях входу палива та холодної води необхідно поставити фільтри.

Розміщувати електричну розетку й інший газовий прилад потрібно на відстані не менше 30 сантиметрів від агрегату.

Облаштування приміщення під котел

Встановлювати настінний газовий прилад найкраще на кухні, планування якої відповідає стандартам щодо розміщення такого обладнання. Також в цьому приміщенні вже є підводка води та газу.

Ось як виглядають норми встановлення газового котла у квартирі:

Площа приміщення, де планується монтаж обладнання, коли стелі в ньому не нижче 2,5 метра, повинна перевищувати чотири квадратних метри.
В обов'язковому порядку наявність вікна, яке відкривається (калькулятор квадратури стелі). Його площа повинна складати 0,3 кв. м. на 10 кубометрів об'єму. Наприклад, розміри приміщення 3х3 метра з висотою стелі 2,5 метра. Об'єм складе 3х3 х 2,5 = 22,5 м³. Означає, що площа біля вікна не може бути менш як 22,5: 10 х 0,3 =0,675 кв. м. Даний параметр у стандартного вікна 1,2х0,8 =0,96 кв. м. Воно підійде, але наявність фрамуги або кватирки обов'язкова.
Ширина вхідних дверей не може становити менш як 80 сантиметрів.
Повинні бути вентиляційні отвори, що знаходяться під стелею.

Вимоги до облаштування димаря

Коли проводиться встановлення у квартирі багатоквартирного будинку газового котла будь-якого типу, димар не можна робити більш вузьким, ніж його вихідний патрубок. При наявності у приладу відкритої камери згоряння і потужності не більше 30 кВт переріз димохідної труби не може бути менш як 140 міліметрів, а при продуктивності 40 кВт -160 міліметрів у діаметрі.

Якщо у котла закрита камера згорання, його комплектують коаксіальним димарем з розміром перерізу, рекомендованим виробником.

Далі потрібно дотримуватися таких правил:

труба, що йде від настінного газового котла вгору, повинна мати довжину мінімум 50 сантиметрів, а потім тільки можна встановлювати коліно;
на всій протяжності димоходів не можна створювати понад три вигини;
продукти горіння від приладів з відкритими камерами згоряння видаляють в димохід, а з закритими – також в димохід або через стіну безпосередньо на вулицю (спосіб залежить від проєкту).

Вибір газового котла

Перед тим, як поставити котел у квартирі, потрібно зробити оптимальний вибір. У багатоповерховому будинку можна встановлювати настінні та підлогові котли. Більш естетичними та зручними щодо розміщення вважаються настінні моделі. Їх розміри схожі з габаритами кухонних навісних шафок і тому вони добре вписуються в інтер'єр приміщення.

З встановленням підлогових агрегатів буде складніше, оскільки їх не завжди можна впритул присувати до стіни. Цей нюанс залежить від місця знаходження патрубка димовидалення. Якщо він знаходиться зверху, то прилад при бажанні присувають до стінки.

Котли також бувають одно - і двоконтурні. Перші з них працюють лише на теплопостачання, а другі – на опалення та підігріву води. Коли для ГВП використовується інше обладнання, тоді буде достатньо одноконтурної моделі.

Якщо вода буде грітися газовим котлом, тоді доведеться вибирати один із двох способів: бойлером непрямого нагріву або проточним змійовиком. У обох варіантів є недоліки. Коли використовується змійовик, а значить, здійснюється проточне нагрівання, не всі агрегати здатні підтримувати задану температуру.

З цієї причини в котлах потрібно виставляти особливі режими роботи, вони в різних приладах називаються по - своєму. Наприклад, в моделях Navien (прочитайте про несправності котла Навьен), Beretta – це «пріоритет гарячої води», а в Ferrolli – «комфорт».

Недолік бойлерного нагріву в тому, що на підтримання стабільної температури води в резервуарі витрачається газоподібне паливо. Крім цього, обмежений резерв нагрітої води. Після його витрати, доводиться чекати, поки нова порція нагріється.

Вибір з вищеописаних способів справа індивідуальна, але треба пам'ятати, що при проточному варіанті доведеться орієнтуватися на продуктивність нагрівання води у хвилину, а при бойлерному – на об'єм бака.

Газові агрегати відрізняються типом використовуваного пальники, які бувають:

однопозиційними;
двопозиційними;
модульованими.

Найдешевшими є однопозиційні, але при цьому вони найбільш неекономні, оскільки завжди працюють на повну потужність. Трохи економніші - двопозиційні, які здатні функціонувати й на 100% потужності, і на 50%. Кращими пальниками вважаються модульовані, оскільки у них багато робочих режимів, що дозволяє економити паливо. Їх продуктивність керується автоматично.

Пальник знаходиться в камері горіння, яка буває відкритого або закритого типу. Кисень для відкритих камер надходить з приміщення, а продукти згоряння виводяться за допомогою атмосферного димоходу.

Закриті камери оснащують коаксіальною димохідною конструкцією, а кисень для горіння надходить до них з вулиці. У цьому випадку продукти горіння відводяться з центрального контуру димоходу, а повітря надходить по зовнішньому.

Підлогові агрегати бувають обладнані надувним або атмосферним пальником. Коли проводиться встановлення в багатоквартирному будинку котла підлогової моделі, у квартирі дозволяється користуватися атмосферним пальником. Більшість з таких газових приладів мають закриту камеру горіння, а значить, їх укомплектовують турбіною і коаксіальним димарем.

Розрахунок потужності котла

Коли вибрано тип нагрівального агрегату, слід визначитися з його потужністю. При бажанні можна замовити теплотехнічний розрахунок, який дозволяє визначити втрати тепла в приміщеннях. На основі цієї цифри приступають до підбору потужності котла.

Можна не проводити розрахунки, а скористатися нормами, отриманими дослідним шляхом, згідно з яким на 10 «квадратів» площі необхідний 1 кВт потужності котла. До цього результату слід приплюсувати запас продуктивності на різні втрати.

Наприклад, для теплопостачання квартири площею 60 «квадратів» потрібен прилад потужністю 6 кВт. Якщо планується підігрів води, додають 50% і отримують 9 кВт потужності, а на випадок аномально холодної погоди ще 20-30%. Підсумковий результат - 12 кВт.

Але це розрахунок для середньої смуги. Якщо населений пункт розташований на півночі, слід ще збільшити продуктивність агрегату. Конкретна величина залежить від ступеня утеплення будинку. Для панельної або цегляної багатоповерхівки це буде 50% і більше.

Котел повинен мати достатню потужність, щоб забезпечити комфорт у квартирі, тому економити на ньому не варто. Різниця у вартості не буде великою. Якщо придбаний автоматичний котел, то перевитрати газу не буде, оскільки такі моделі агрегатів найбільш економні.

Процес отримання дозволу, пов'язаного з тим, чи можна поставити газовий котел у квартирі, досить складний, витратний і займає багато часу. Але всі зусилля того варті, оскільки набагато краще проживати при комфортній температурі в приміщеннях. При цьому платити за індивідуальне опалення доведеться менше, ніж за централізоване.